Пост-релиз конференции
18.04.2017
0

Громадська Спілка «Ліга інформаційних технологій» та Комітет Верховної Ради з питань інформатизації та зв’язку провели 10 квітня 2017 року конференцію на тему «IT бізнес в культурному середовищі України. Діалог бізнесу та влади». Друга частина конференції проходила у вигляді панельної дискусії на якій обговорювались складні питання такі як взаємодії культурної сфери та ІТ бізнесу так і держави загалом.


Близько двохсот учасників конференції досить активно брали участь у панельній дискусії. Ще така ж кількість дивились on-line трансляцію заходу, яку забезпечувала компанія Cosmonova.net.


З вступним словом виступив Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Данченко Олександр Іванович. ІТ та культура це фундамент держави. Ігнорування цього тільки приведе до стагнаціїї та занепаду, креативність – до розвитку. Тільки суспільству вирішувати в якому напрямку рухатись.


Президент Громадської Спілки «Ліга інформаційних технологій» Шестаков Олександр Вікторович наголосив на завданнях, які поставила собі «Ліга інформаційних технологій». «Що наша Асоціація “Ліга інформаційних технологій” хоче зробити цією конференцією? Ми хочемо ширшого залучення ІТ бізнесу у сферу культури. Ми хочемо показати, що неможливий розвиток держави з ігноруванням сфери культури. І ІТ як одна з найденамічнишіх та креативних сфер економіки просто неможе стояти в стороні. Що об’єднує ІТ та культуру – це одне слово КРЕАТИВНІСТЬ. Креативність у творчості, креативність у технологіях, креативність у мисленні.
Креативність може відбуватись у всьому спектрі культури від арт-проектів до збереження культурної спадщини і ІТ виконують у цьому навіть вирішальну роль. Мало того, ІТ стають самою сутністю культури.
На нашій конференції ми хочемо розповісти про потреби, які існують в культурному середовищі та що може запропонувати галузь ІТ».
Велика кількість питань була присвячена розвитку бібліотек та архівів в Україні, порушенно питання оцифровування паперових носіїв інформації (книжок, газет, документів як історичних так і сучасних). Українська архівна служба запропонувала підходити до цього дуже зважено, бо оцифрування великих обсягів досить дорога та ресурсоємна справа. Але всі дійшли висновку, що ця справа вкрай необхідна як додатковий ресурс розвитку держави.


В дискусії досить активно брали участь представники музеїв України. 3-D технології та оцифровані музейні експонати це додаткове джерело привабливості для відвідувачів музеїв, залучення молоді та розвитку певних культурних традицій в Україні. Так само як і для компаній ІТ сектору це досить цікавий сектор економіки. В Україні є напрацювання, Мала Академія Наук має досить сильні проекти в цьому напрямку. Заступник директора з наукової роботи Національного центру МАН України Стрижак Олександр Євгенійович представив розробки в галузі 3-D у музейній справі.
Велику увагу привернула доповідь Тіма Вільямса, керівника Програми ЄС – Східного партнерства “Культура і креативність”. Міжнародний досвід вельми цікавий. Креативний підхід до розвитку економіки дає вражаючі результати:
– 7% від світового ВВП становить ВВП культурного та креативного сектору
– Сектор зростає щорічно на 10%
– У ньому зайнято 8,3 млн людей
– В ЄС цей сектор випередив автомобільну промисловість
– За годину він генерує 11 млн. євро для економіки Сполученого Королівства


В Україні є потенціал розвитку креативних технологій, креативної культури. Велику роль грає співпраця держави та суспільства. Міністерство культури, як і інші державні органи, повинно існувати заради суспільства і для суспільства, а не заради керування суспільством. Радянські методи повинні припинити своє існування.
Також наголос на креативному розвитку економіки країни зробила Оксана Мельничук Президент Громадської спілки PromCom з доповіддю «Економічний імпакт культури. Креативна економіка як ключовий фактор збалансованого розвитку». Не тільки громадськість але й політики повинні долучитись до цього процесу і вимагати від державних органів дій, а не тільки нарікати на відсутність грошей.


Надія Васильєва «Голова представництва Microsoft в Україні» наголосила на тому, що ІТ компанії готові до співпраці у сфері культури. Тільки представникам цієї сфери потрібно визначитись зі своїми пріоритетами та чіткіше ставити вимоги до галузі. А взагалі Microsoft готова співпрацювати з громадськими спілками, насамперед з Громадською спілкою «Ліга ІТ» у сфері розвитку культури та креативних технологій.

Ліга інформаційних технологій
Олександр Данько, Координатор університетських програм IBM Ukraine, наголосив на «Дігіталізації культурного середовища (оцифрування музеїв, театрів, туризму) в епоху когнітивних обчислень». Дигіталізація (англ. Digitalisation) — переведення інформації в цифрову форму. Вкрай важлива справа в Україні. Завдяки їй Україна може себе представити у світі, заявити про себе, про свої можливості, розширити спектр уявлень про країну не тільки як аграрну, але насамперед як інноваційну.
ІТ компанії, учасники конференції одностайно наголосили на своїй участі в культурному житті України та підтримці ініціатив.


Представник компанії Космонова, Александр Бойко в рамках конференції виступив з доповідю “ІТ в Україні: оцифровування соціальних проектів, нове ІТ-життя для держустанов культури” про те, як мережа муніципальних бібліотек може стати освітнім ІТ-хабом.
Компанія IC-Systems з темами «Захист історичних цінностей від сучасних інтернет-загроз» та «Інноваційні технології інформаційної безпеки культурних цінностей» доповідачі Шмагайло Дмитро, Володимир Петров наголосили на надзвичайній важливості безпеки як в інформаційному середовищі, так і практичному на рівні захисту культурної інфраструктури.

IC-Systems
Корнієнко Сергій, «Головний спеціаліст по інформаційній безпеці, Bakotech» наголосив на одній з головних проблем культурних установ – застарілій техніки та підвищення її продуктивності. Його тема «DataCore – універсальний засіб підвищення продуктивності застарілих серверів» викликала велику цікавість у присутніх.
Велика та цікава доповідь була у Ковтанюка Юрія – директора Центрального державного електронного архіву України. Архіви – великий інформаційний ресурс. Правильне та економічно обгрунтоване його використання принесе велику користь суспільству. Але до цієї справи потрібно підходити дуже зважено, використовуючи також і закордонний досвід.


Відбулась дискусії з фахівцями музейної справи.
Владислав Піоро – голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи», головний редактор журналу «Музейний простір» наголосив на «Реформі музейного обліку: звільнення інформації з паперових лещат». Музейні реєстри – їх створення та технічна підтримка – це основа музейної справи в Україні. Без запровадження певних стандартів, міжнародних також, розвиток музейної справи буде гальмуватись.

На питання «Що необхідно для налагодження ефективного партнерства між ІТ компаніями та державою в сфері охорони, збереження та популяризації культурної спадщини України?» слово взяв Михайло Шмельов технічний директор Microsoft, який наголосив та підтвердив участь ІТ компаній у культурному просторі країни та розповів про можливості, які компанія Microsoft може надати в цій сфері.
Кирило Кобцев Директор ТОВ «Музейні Системи та Технології» Незалежний експерт з ІТ, безпеки у музейній галузі та музейного менеджменту розвіяв міф, що культурна сфера, побудова інформаційних систем в ній це занадто дорого. Було б бажання, ресурси є.
Чайковська Олена – завідувач кафедри комп’ютерних наук КНУКіМ, к. пед. н, доцент, член Технічного комітету «Освіта» Міжнародної федерації з обробки інформації, наголосила «Гармонізація освітніх й професійних стандартів в процесі модернізації вищої освіти». Освіта та культура йдуть разом, їх гармонійний розвиток, а також залучення молоді в процеси розвитку освіти і культури мають вирішальне значення.


Також Юрій Пероганич, громадський діяч у галузі ІТ, культури і освіти, засновник ГО «Вікімедіа Україна» розповів про проблеми юридичного плану. Його доповідь «Прийняття законопроекту про свободу панорами (№ 1677) — важливий чинник збереження культурних надбань архітектури і скульптури» викликала інтерес до питання, як юридична недосконалість може гальмувати розвиток культури та як подолати наслідки негативних чинників.
Панельна дискусія в другій половині конференції визначила важливі питання нашого суспільства до розвитку культури.
– Що необхідно для налагодження ефективного партнерства між ІТ компаніями та державою в сфері охорони, збереження та популяризації культурної спадщини України?
– Яке бачення основних напрямків взаємодії та співробітництва між ІТ компаніями та державою?
– Які першочергові заходи необхідні для здійснення спільних проектів?
– Які перспективи взаємодії між ІТ компаніями та державою в сфері охорони, збереження та популяризації культурної спадщини України на рівнях держава-регіон-місцеві громади?

Комітет Верховної Ради з питань інформатизації та зв’язку запевнив у своїй підтримці Громадської Спілки «Ліга інформаційних технологій» та питанні розвитку культурної сфери України. Є домовленість про проведення комітетських слухань та прийнятті відповідного рішення щодо збереження та розвитку культурної спадщини та культурного сектору України загалом.


На питання панельної дискусії та питання «А що далі?» Президент «Ліги інформаційних технологій» Шестаков Олександр Вікторович дав таку відповідь: «Наша Асоціація “Ліга інформаційних технологій” розпочинає серію заходів на залучення та співпрацю ІТ з культурним сектором. Цього року ми організуємо круглі столи з обговоренням вищеозначених проблем, практичні рішення щодо їх вирішення. Наступного року ми проведемо другу конференцію “ІТ в культурному середовищі України” і розкажемо що нам вдалося зробити за рік, що і хто нам завадив в наших спробах. Але це, звичайно неможливо зробити самотуж. Ми розраховуємо на Вашу підтримку, шановні учасники нашої конференції».

 

 

 

>>>  Доповіді конференции та панельної Дискусії    (Завантажити pdf)

 

 

Добавить комментарий